Nynorskordboka
kjæte 2
kjæta
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å kjætaå kjæte | kjæter | kjætte | har kjætt | kjæt! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
kjætt + іменник | kjætt + іменник | den/det kjætte + іменник | kjætte + іменник | kjætande |
Походження
norrønt kætaЗначення та вживання
særleg om dyr: leike viltert;
ha (lyst til) moro
Приклад
- dei leika og kjætte seg