Nynorskordboka
kime 2
kima
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kimaå kime | kimar | kima | har kima | kim!kima!kime! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kima + іменник | kima + іменник | den/det kima + іменник | kima + іменник | kimande |
Походження
frå engelsk , av cymbalЗначення та вживання
- ringje med (kyrkje)klokke med snøgge slag, slik at lyden går i eitt
- ringje jamt (og kraftig)
Приклад
- telefonen kimar