Nynorskordboka
ivre
ivra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ivraå ivre | ivrar | ivra | har ivra | ivr!ivra!ivre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ivra + іменник | ivra + іменник | den/det ivra + іменник | ivra + іменник | ivrande |
Походження
gjennom dansk; frå lågtysk iverenЗначення та вживання
- streve med ihuge, leggje iver for dagen, syne seg ivrig
Приклад
- ivre for noko;
- ivre etter noko
- øse, eggje opp
Приклад
- ivre mot noko