Nynorskordboka
intimidere
intimidera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å intimideraå intimidere | intimiderer | intimiderte | har intimidert | intimider! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| intimidert + іменник | intimidert + іменник | den/det intimiderte + іменник | intimiderte + іменник | intimiderande |
Походження
av mellomalderlatin intimidare ‘skremme’Значення та вживання
gjere redd;
skremme
Приклад
- undersåtter skulle intimiderast