Nynorskordboka
intervenere
intervenera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å interveneraå intervenere | intervenerer | intervenerte | har intervenert | intervener! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| intervenert + іменник | intervenert + іменник | den/det intervenerte + іменник | intervenerte + іменник | intervenerande |
Походження
av latin intervenire ‘kome mellom’Значення та вживання
- gripe inn, leggje seg imellom;
Приклад
- stormaktene ville sikkert snart intervenere i konflikten
- akseptere eller betale ein veksel (1) for ein annan