Nynorskordboka
innrømme
innrømma
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å innrømmaå innrømme | innrømmer | innrømde | har innrømt | innrøm! |
| innrømte |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| innrømd + іменник | innrømt + іменник | den/det innrømde + іменник | innrømde + іменник | innrømmande |
| innrømt + іменник | den/det innrømte + іменник | innrømte + іменник | ||