Nynorskordboka
innkvartere
innkvartera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å innkvarteraå innkvartere | innkvarterer | innkvarterte | har innkvartert | innkvarter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| innkvartert + іменник | innkvartert + іменник | den/det innkvarterte + іменник | innkvarterte + іменник | innkvarterande |
Походження
av tysk einquartierenЗначення та вживання
gje mellombels husly til;
Приклад
- stemnedeltakarane greidde ein å innkvartere privat;
- soldatane vart innkvarterte på gardane rundt omkring