Nynorskordboka
innbille
innbilla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å innbillaå innbille | innbiller | innbilte | har innbilt | innbill! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| innbilt + іменник | innbilt + іменник | den/det innbilte + іменник | innbilte + іменник | innbillande |
Походження
av lågtysk inbilden eller tysk einbildenЗначення та вживання
få til å tru (utan grunnlag i røynda)
Приклад
- innbille ein noko
Фіксовані вирази
- innbille segha ei falsk førestilling om noko
- ho innbiller seg at ho er den vakraste;
- han innbilte seg at det skulle gå