Nynorskordboka
inkorporere
inkorporera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å inkorporeraå inkorporere | inkorporerer | inkorporerte | har inkorporert | inkorporer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| inkorporert + іменник | inkorporert + іменник | den/det inkorporerte + іменник | inkorporerte + іменник | inkorporerande |
Походження
av mellomalderlatin incorporare, av in- og corporare ‘gjere lekamleg’, jamfør in-; korporasjon og korpus (1Значення та вживання
Приклад
- ein ynskjer å inkorporere menneskerettane