Nynorskordboka
inhibere
inhibera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å inhiberaå inhibere | inhiberer | inhiberte | har inhibert | inhiber! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| inhibert + іменник | inhibert + іменник | den/det inhiberte + іменник | inhiberte + іменник | inhiberande |
Походження
frå latin ‘hemme, stanse’Значення та вживання
hemme, hindre