Nynorskordboka
individualisere
individualisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å individualiseraå individualisere | individualiserer | individualiserte | har individualisert | individualiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| individualisert + іменник | individualisert + іменник | den/det individualiserte + іменник | individualiserte + іменник | individualiserande |
Походження
frå fransk eller tysk; jamfør individЗначення та вживання
- framheve det særmerkte for eit individ
Приклад
- førenamnet individualiserer, etternamnet kategoriserer
- tilpasse til det einskilde individet
Приклад
- dei individualiserer kosthaldet til kvar einskild
- brukt som adjektiv:
- individualisert opplæring