Nynorskordboka
imperativ 2
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| eit imperativ | imperativet | imperativ | imperativa |
Значення та вживання
allmenn etisk forskrift;
strengt fastlagd åtferdsnorm
Приклад
- moralske imperativ;
- eit etisk imperativ
Фіксовані вирази
- kategorisk imperativi filosofi: imperativ som gjeld vilkårslaust i alle høve