Nynorskordboka
illuminere
illuminera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å illumineraå illuminere | illuminerer | illuminerte | har illuminert | illuminer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| illuminert + іменник | illuminert + іменник | den/det illuminerte + іменник | illuminerte + іменник | illuminerande |
Походження
frå latin illuminare ‘lyse opp’Значення та вживання
- lyse opp på ein dekorativ måte
Приклад
- slottet var illuminert
- fargeleggje eller forgylle bilete og førebokstavar i eit handskrift