Nynorskordboka
hyre 5
hyra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hyraå hyre | hyrarhyrer | hyrte | har hyrt | hyr! |
| hyrar | hyra | har hyra | hyr!hyra!hyre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hyrt + іменник | hyrt + іменник | den/det hyrte + іменник | hyrte + іменник | hyrande |
| hyra + іменник | hyra + іменник | den/det hyra + іменник | hyra + іменник | |
Походження
av lågtysk huren ‘leige’Значення та вживання
tilsetje, særleg på skip;
gje hyre (2, 1)
Приклад
- hyre mannskap
Фіксовані вирази
- hyre segta hyre (2, 1) på fartøy