Nynorskordboka
hurve
hurva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hurvaå hurve | hurvar | hurva | har hurva | hurv!hurva!hurve! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hurva + іменник | hurva + іменник | den/det hurva + іменник | hurva + іменник | hurvande |
Значення та вживання
- arbeide slurvete;
Приклад
- hurve frå seg arbeidet
- gå uvyrde (for seg)
Приклад
- la det hurve – la det skure, la det gå som best det kan