Nynorskordboka
huglegge, hugleggje
huglegga, hugleggja
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hugleggaå huglegge | huglegg | hugla | har huglagt | huglegg! |
| å hugleggjaå hugleggje |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| huglagd + іменник | huglagt + іменник | den/det huglagde + іменник | huglagde + іменник | hugleggande |
| hugleggjande | ||||
Значення та вживання
få interesse for;
få kjær, forelske seg i