Nynorskordboka
horve 3
horva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å horvaå horve | horver | horvde | har horvt | horv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| horvd + іменник | horvt + іменник | den/det horvde + іменник | horvde + іменник | horvande |
Походження
norrønt horfaЗначення та вживання
- gå (i ei viss lei), stemne;lage seg, bli
Приклад
- horve slik eller slik
- høve, falle lagleg
Приклад
- det horver til – det let seg gjere; òg: det strekk til