Nynorskordboka
hengle
hengla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å henglaå hengle | henglar | hengla | har hengla | hengl!hengla!hengle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hengla + іменник | hengla + іменник | den/det hengla + іменник | hengla + іменник | henglande |
Походження
samanheng med hangleЗначення та вживання
- få til å henge saman (så vidt);berge, slite (seg eller noko fram)
Приклад
- hengle krøtera fram til våren
Приклад
- han har gått og hengla i all vinter