Nynorskordboka
hanke 3
hanka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hankaå hanke | hankar | hanka | har hanka | hank!hanka!hanke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hanka + іменник | hanka + іменник | den/det hanka + іменник | hanka + іменник | hankande |
Походження
avleidd frå norrønt hanga, før nynorsk hange; jamfør henge (3Значення та вживання
- gjerne vilje feste seg på;henge (etter)
Приклад
- ho hanka etter gutane
Фіксовані вирази
- hanke tilså vidt strekke til
- det var så vidt det hanka til med han