Nynorskordboka
habitus
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| ein habitus | habitusen | habitusar | habitusane |
Походження
av latin habere ‘eige’Значення та вживання
utsjånad, tilstand
Приклад
- bestemme planter på habitus