Nynorskordboka
assortere
assortera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å assorteraå assortere | assorterer | assorterte | har assortert | assorter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| assortert + іменник | assortert + іменник | den/det assorterte + іменник | assorterte + іменник | assorterande |
Вимова
asorteˊreПоходження
av fransk assortir, av à ‘til’ og sorte ‘sort, slag’Значення та вживання
forsyne med varer i høveleg utval, mest i perfektum partisipp
Приклад
- assortert landhandel;
- eit assortert utval