Nynorskordboka
graute
grauta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å grautaå graute | grautar | grauta | har grauta | graut!grauta!graute! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| grauta + іменник | grauta + іменник | den/det grauta + іменник | grauta + іменник | grautande |
Значення та вживання
- koke graut;elte, røre noko saman
- ete graut;fôre med graut
Фіксовані вирази
- graute seg
- om korn, gryn: bli grautete (1)
- bli uklar
- det grautar seg til for han
- graute tilgjere uklar
- tanken på at dei aldri meir skulle gjere noko i lag, grauta til stemma hennar