Nynorskordboka
graduere
graduera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gradueraå graduere | graduerer | graduerte | har graduert | graduer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| graduert + іменник | graduert + іменник | den/det graduerte + іменник | graduerte + іменник | graduerande |
Походження
frå mellomalderlatinЗначення та вживання
- avpasse i grad eller mengde;inndele i grader
- særleg om utanlandske forhold: ta slutteksamen ved skule eller universitet