Nynorskordboka
gleime
gleima
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gleimaå gleime | gleimar | gleima | har gleima | gleim!gleima!gleime! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gleima + іменник | gleima + іменник | den/det gleima + іменник | gleima + іменник | gleimande |
Значення та вживання
sjå snøgt (på nokon);
gløtte eller skotte frå sida