Nynorskordboka
gjenge 2
gjenga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gjengaå gjenge | gjengar | gjenga | har gjenga | gjeng!gjenga!gjenge! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gjenga + іменник | gjenga + іменник | den/det gjenga + іменник | gjenga + іменник | gjengande |
Значення та вживання
lage gjenge (1, 2) (på)
Приклад
- gjenge opp eit røyr;
- bolten er dårleg gjenga