Nynorskordboka
arretere
arretera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å arreteraå arretere | arreterer | arreterte | har arretert | arreter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| arretert + іменник | arretert + іменник | den/det arreterte + іменник | arreterte + іменник | arreterande |
Походження
frå fransk; same opphav som arrestereЗначення та вживання
låse rørlege delar av eit fininnstilt måleinstrument