Nynorskordboka
geivle
geivla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å geivlaå geivle | geivlar | geivla | har geivla | geivl!geivla!geivle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| geivla + іменник | geivla + іменник | den/det geivla + іменник | geivla + іменник | geivlande |
Походження
norrønt geifla; samanheng med geipe (2Значення та вживання
- tyggje tungt og seint;
- om reiskap: forskyve seg;