Nynorskordboka
fuse
fusa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fusaå fuse | fusar | fusa | har fusa | fus!fusa!fuse! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fusa + іменник | fusa + іменник | den/det fusa + іменник | fusa + іменник | fusande |
Значення та вживання
haste, ruse, storme
Приклад
- han fusar på