Nynorskordboka
frifinne
frifinna
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å frifinnaå frifinne | frifinn | frifann | har frifunne | frifinn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| frifunnen + іменник | frifunne + іменник | den/det frifunne + іменник | frifunne + іменник | frifinnande |
Походження
av finne (5 med tyding ‘dømme, meine’Значення та вживання
døme nokon skuldfri;
frikjenne
Приклад
- den tiltalte vart frifunnen i lagmannsretten