Nynorskordboka
appropriere
appropriera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å approprieraå appropriere | approprierer | approprierte | har appropriert | approprier! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| appropriert + іменник | appropriert + іменник | den/det approprierte + іменник | approprierte + іменник | approprierande |
Вимова
aproprireˊreПоходження
av latin ad ‘til’ og proprius ‘eigen, personleg’Значення та вживання
eigne til seg, gjere til sitt eige;
særleg i kunsthistorie: bruke element frå verk av andre
Приклад
- måleriet vart appropriert av ein annan kunstnar