Nynorskordboka
forvåge
forvåga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forvågaå forvåge | forvågar | forvåga | har forvåga | forvåg!forvåga!forvåge! |
| forvåger | forvågde | har forvågd | forvåg! | |
| har forvågt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forvåga + іменник | forvåga + іменник | den/det forvåga + іменник | forvåga + іменник | forvågande |
| forvågd + іменник | forvågd + іменник | den/det forvågde + іменник | forvågde + іменник | |
| forvågt + іменник | ||||
Значення та вживання
refleksivt:
Фіксовані вирази
- forvåge seg (på, med, til noko)våge for mykje; driste seg