Nynorskordboka
forvite
forvita
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forvitaå forvite | forvitar | forvita | har forvita | forvit!forvita!forvite! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forvita + іменник | forvita + іменник | den/det forvita + іменник | forvita + іменник | forvitande |
Походження
av forvitenФіксовані вирази
- forvite segvere (veldig) nysgjerrig
- folk hadde teke turen nedom for å forvite seg