Nynorskordboka
fortryte
fortryta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fortrytaå fortryte | fortryt | fortraut | har fortrote | fortryt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fortroten + іменник | fortrote + іменник | den/det fortrotne + іменник | fortrotne + іменник | fortrytande |