Nynorskordboka
forsure
forsura
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forsuraå forsure | forsurar | forsura | har forsura | forsur!forsura!forsure! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forsura + іменник | forsura + іменник | den/det forsura + іменник | forsura + іменник | forsurande |
Походження
frå lågtysk; av for- (2 og sur (2Значення та вживання
- gjere sur (2, 2)
Приклад
- forsure vatnet
- gjere utriveleg eller sur (2, 5)
Приклад
- forsure tilværet for ein