Nynorskordboka
forspørje
forspørja
дієслово
розділений інфінітив: forspørja
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forspørjaå forspørje | forspør | forspurde | har forspurt | forspør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forspurd + іменник | forspurt + іменник | den/det forspurde + іменник | forspurde + іменник | forspørjande |
Походження
av for- (2Фіксовані вирази
- forspørje segspørje for mykje
- ein kan jo aldri forspørje seg;
- syte for at ein ikkje forspør seg