Nynorskordboka
forskuve, forskyve
forskuva, forskyva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forskuvaå forskuve | forskuvar | forskuva | har forskuva | forskuv!forskuva!forskuve! |
| å forskyvaå forskyve | forskyv | forskauv | har forskove | forskyv! |
| forskyver | forskyvde | har forskyvd | ||
| har forskyvt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forskuva + іменник | forskuva + іменник | den/det forskuva + іменник | forskuva + іменник | forskuvande |
| forskoven + іменник | forskove + іменник | den/det forskovne + іменник | forskovne + іменник | forskyvande |
| forskyvd + іменник | forskyvd + іменник | den/det forskyvde + іменник | forskyvde + іменник | |
| forskyvt + іменник | ||||
Походження
frå tysk; av for- (2Значення та вживання
endre posisjon for;
Приклад
- skipslasta forskuva seg;
- forskuve tidspunktet