Nynorskordboka
forpurre
forpurra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forpurraå forpurre | forpurrar | forpurra | har forpurra | forpurr!forpurra!forpurre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forpurra + іменник | forpurra + іменник | den/det forpurra + іменник | forpurra + іменник | forpurrande |
Походження
frå lågtysk ‘stappe til’; av for- (2Значення та вживання
hindre i å bli gjennomført
Приклад
- forpurre planane til nokon;
- forpurre heile opplegget