Nynorskordboka
formaste
formasta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å formastaå formaste | formastar | formasta | har formasta | formast!formasta!formaste! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| formasta + іменник | formasta + іменник | den/det formasta + іменник | formasta + іменник | formastande |
Походження
av eldre dansk formastig ‘overmodig’Фіксовані вирази
- formaste segvere respektlaus eller frekk nok
- formaste seg til å seie imot foreldra sine