Nynorskordboka
formalisere
formalisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å formaliseraå formalisere | formaliserer | formaliserte | har formalisert | formaliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| formalisert + іменник | formalisert + іменник | den/det formaliserte + іменник | formaliserte + іменник | formaliserande |
Походження
gjennom fransk, frå latin; av formЗначення та вживання
lage faste, skrivne reglar eller formlar for;
få inn i faste former
Приклад
- formalisere ein praksis