Nynorskordboka
forlyste
forlysta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forlystaå forlyste | forlystar | forlysta | har forlysta | forlyst!forlysta!forlyste! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forlysta + іменник | forlysta + іменник | den/det forlysta + іменник | forlysta + іменник | forlystande |
Походження
frå lågtysk; jamfør lystЗначення та вживання
Приклад
- to svenskar skal prøve å forlyste byen under den lokale festivalen
Фіксовані вирази
- forlyste segmore seg
- forlyste seg med gode bøker