Nynorskordboka
forkjøle
forkjøla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forkjølaå forkjøle | forkjøler | forkjølte | har forkjølt | forkjøl! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forkjølt + іменник | forkjølt + іменник | den/det forkjølte + іменник | forkjølte + іменник | forkjølande |
Походження
frå lågtysk opphavleg ‘avkjøle for mykje’; av for- (2Фіксовані вирази
- forkjøle segfå ei forkjøling