Nynorskordboka
forhaste
forhasta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forhastaå forhaste | forhastar | forhasta | har forhasta | forhast!forhasta!forhaste! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forhasta + іменник | forhasta + іменник | den/det forhasta + іменник | forhasta + іменник | forhastande |
Походження
frå lågtysk; av forФіксовані вирази
- forhaste segvere for snar eller brå;
skunde seg for mykje- det er ingen grunn til å forhaste seg;
- den karen forhastar seg neimen ikkje