Nynorskordboka
forfremje, forfremme
forfremja, forfremma
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forfremjaå forfremje | forfremjar | forfremja | har forfremja | forfremj!forfremja!forfremje! |
| å forfremmaå forfremme | forfremmar | forfremma | har forfremma | forfrem!forfremma!forfremme! |
| forfremmer | forfremde | har forfremt | forfrem! | |
| forfremte |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forfremja + іменник | forfremja + іменник | den/det forfremja + іменник | forfremja + іменник | forfremjande |
| forfremma + іменник | forfremma + іменник | den/det forfremma + іменник | forfremma + іменник | forfremmande |
| forfremd + іменник | forfremt + іменник | den/det forfremde + іменник | forfremde + іменник | |
| forfremt + іменник | den/det forfremte + іменник | forfremte + іменник | ||