Nynorskordboka
forfine
forfina
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forfinaå forfine | forfinar | forfina | har forfina | forfin!forfina!forfine! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forfina + іменник | forfina + іменник | den/det forfina + іменник | forfina + іменник | forfinande |
Походження
frå tysk; av for- (2Значення та вживання
gjere finare;
Приклад
- forfine teknikkane