Nynorskordboka
forblinde
forblinda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forblindaå forblinde | forblindar | forblinda | har forblinda | forblind!forblinda!forblinde! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forblinda + іменник | forblinda + іменник | den/det forblinda + іменник | forblinda + іменник | forblindande |
Походження
frå lågtysk; av for- (2Значення та вживання
gjere blind (for noko);
ta dømmekrafta frå
Приклад
- vere heilt forblinda av hat