Nynorskordboka
flukte
flukta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fluktaå flukte | fluktar | flukta | har flukta | flukt!flukta!flukte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| flukta + іменник | flukta + іменник | den/det flukta + іменник | flukta + іменник | fluktande |
Значення та вживання
Приклад
- flukte att og fram
- om gikt eller anna pine: renne i kroppen
- vere i flukt (2)
Приклад
- veggen må flukte med muren
- i fotball og liknande: føre (ball som er i lufta) vidare framover
Приклад
- flukte ballen i mål