Nynorskordboka
flattere
flattera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å flatteraå flattere | flatterer | flatterte | har flattert | flatter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| flattert + іменник | flattert + іменник | den/det flatterte + іменник | flatterte + іменник | flatterande |
Походження
frå fransk ‘kjærteikne, smigre’Значення та вживання
- få til å ta seg bra ut;gjere venare
- smigre
Приклад
- bli flattert av god omtale