Nynorskordboka
flambere
flambera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å flamberaå flambere | flamberer | flamberte | har flambert | flamber! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| flambert + іменник | flambert + іменник | den/det flamberte + іменник | flamberte + іменник | flamberande |
Походження
frå fransk ‘svi’; samanheng med flamme (1Значення та вживання
- helle sprit over matrett og tenne på før serveringa
Приклад
- flambere bananar i sukker og rom
- brukt som adjektiv
- flamberte pannekaker
- desinfisere noko i flamme