Nynorskordboka
eskalere
eskalera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å eskaleraå eskalere | eskalerer | eskalerte | har eskalert | eskaler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| eskalert + іменник | eskalert + іменник | den/det eskalerte + іменник | eskalerte + іменник | eskalerande |
Походження
av engelsk escalate; samanheng med skalaЗначення та вживання
- auke i omfang og intensitet
Приклад
- ein lokal konflikt som eskalerte til full krig;
- dei prøver å roe situasjonen før han eskalerer
- trappe opp
Приклад
- ho ynskjer ikkje å eskalere konflikten