Nynorskordboka
ensilere
ensilera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ensileraå ensilere | ensilerer | ensilerte | har ensilert | ensiler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ensilert + іменник | ensilert + іменник | den/det ensilerte + іменник | ensilerte + іменник | ensilerande |
Походження
frå fransk , av en ‘i’ og silo ‘silo’Значення та вживання
konservere ferskt gras og andre plantevokstrar til fôr med å la surne
- brukt som adjektiv
- ensilert gras